"Масляна, Масляна, яка ти красна!"

Вже стало доброю традицією святкувати народні свята в кабінеті народознавства. 

Не стала винятком і Масляна. Учитель народознавства Худієва Н.В. запросила на виховну годину "Масляна, Масляна, яка ти красна!" учнів 7-Б класу.

Святкування Масляної випадає на останній тиждень перед великим постом, найчастіше останні дні лютого – початок березня. За традицією наші пращури святкували її 7 днів. Школярі дізналися про різні назви цього свята: Колодій, Сирна неділя, Масниця, Бабське свято.

А яке ж свято Масляної без млинців. В кожній родині існують секрети приготування цієї смачної страви! Після урочистої частини, ми теж мали змогу їх покуштувати.

"Ляльковий світ Олени Черноус"

Урок народознавства для учнів 8-а класу відбувався у стінах Кам'янського краєзнавчого музею, де проходить виставка "Ляльковий світ Олени Черноус".
Учні познайомились із авторськими ляльками-мотанками майстрині. Дівчаткам настільки сподобався майстер-клас, який особисто показала майстриня з Чигирина Олена Черноус, що вини вирішили самі виготовити ляльки-мотанки і подарувати в кабінет народознавства.

Різдвяний вертеп

Український народ багатий на національні обряди та традиції. Особливо яскравим та веселим для дітей та підлітків є зимовий циклу свят.
Вивчаючи багату духовну спадщину на уроках народознавства, учні дізналися про традиції різдвяних свят, підготували сценарій разом з учителем народознавства Худієвою Наталією Василівною, костюми, вивчили колядки і 14 січня вирушили з "Різдвяним вертепом" до установ міста, де працюють батьки наших учнів.

Юних артистів гостинно приймали районна рада, міська рада, лісгосп, банк "Аваль", банк "Київська Русь", ощадбанк, "Кредит-союз", завод продтоварів, податкова інспекція.
Музичні номери допомогла підготувати учитель музики Мозгова Лариса Володимирівна.

 

Андріївські вечорниці

Традиційно кожного року в нашій школі проводяться «Андріївські вечорниці». Хоч Андрій Первозванний і був християнським святим, але свято має дохристиянське походження. Головними мотивами свята були ворожіння на майбутню долю та обряд кусання Калити.

     Учні 8 А та 8 В класів разом з господинею світлиці, Худієвою Н. В. розповіли про різні види ворожіння, показали обряд випікання та кусання Калити. Учні 9 В, 10 В, 11В класів взяли активну участь у святі.

   Атмосфера кабінету народознавства і українські традиції створили гарний настрій як учасникам, так і гостям свята.

 

  

  

  

  

  

  

  

  

Презентація кімнати народознавства під час районного семінару вчителів-філологів

3 грудня 2014 року на базі Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 працював районний семінар учителів української мови та літератури на тему «Особистісно орієнтовані педагогічні технології на сучасному уроці української мови (моделювання уроку)»

      Розпочався семінар екскурсією до шкільної народознавчої кімнати, яка була відкрита у жовтні цього року. Екскурсію провела господиня кабінету - вчитель української мови та літератури Худієва Наталія Василівна.

  

Традиційне українське вбрання

Одяг належить до найдавніших пластів людської культури. Основні елементи українського народного одягу мають давньослов’янське походження і беруть свої витоки з культури Київської Русі.

Пропоную переглянути відео-екскурс у історію українського традиційного вбрання та майстер-класи його вдягання. Їх проводить Юрій Мельничук, майстер з вишивки, заступник генерального директора НЦНК “Музей Івана Гончара”.

Жіночий костюм з Київщини складався з таких елементів: сорочка вишита додільна (довга, додолу), плахта-станок (до стану) ткана, запаска-попередниця ткана, пояс тканий, керсетка, оздоблена вишивкою.

Головний убір – хустка тернова, вив’язана на очіпку. Прикраси – намисто, дукач. Взуття – сап’янці (черевички).

Жіночий костюм з Полтавщини:

Парубоцьке вбрання Середньої Наддніпрянщини:

Чоловіче вбрання з Західного Поділля (Тернопільщина)

Вивчаємо народні традиції: лялька-мотанка

    25 вересня 2014 року для учнів 8-А та 8-В класів було проведено інтегрований урок з народознавства та обслуговуючої праці на тему "Лялька-мотанка, її сакральне значення".

     Разом з учителем народознавства Худієвою Н.В. восьмикласниці познайомилися з історією створення ляльок-мотанок, їх місцем у матеріальній культурі українського народу, різними віруваннями та традиціями, що пов'язані з національною іграшкою.

     Вчитель обслуговуючої праці Бандура Я.Л. провела майстер-клас з виготовлення ляльки мотанки.

    Від уроку отримали задоволення та відзначили важливість вивчення народних традицій та прагнення до освоєння українських ремесел не тільки учні, а й присутні гості  - вчителі, адміністрація школи.

  Відкритий урок був присвячений створенню та відкриттю у нашій школі кімнати народознавства.

     Учитель народознавства Худієва Н.В. дякує директору школи Могилці А.П. за підтримку у створенні кімнати, друзям-колегам за ідеї та допомогу у втіленні задумів, учням, батькам за надані експонати.

 

   Ласкаво просимо у кімнату народознавства, яка розташована на третьому поверсі.

Ласкаво просимо до "Світлиці"

     Першочерговою метою і приводом до створення кабінету народознавства «Світлиця» стало бажання познайомити учнів школи з історією, традиціями, промислами та видатними людьми Кам’янщини. Привити учням любов до рідного краю, бажання вивчати минуле, берегти та примножувати традиції українського народу.

   Господиня кабінету, учитель народознавства Худієва Наталя Василівна дякує адміністрації школи за підтримку ідеї створення кабінету, друзям-колегам за допомогу ідеями та їх втіленням,  учням школи та місцевим жителям за надані експонати.

   Спільними зусиллями в кабінеті зібрано колекцію рушників (більше 50), український одяг (чоловічий, жіночий, дитячий), хустки, головні убори, предмети побуту (посуд, меблі, вишиті картини), знаряддя праці (прялка, ступа, ціп, серп, праски, рубель та ін.)

    Також зібрано дидактичний та роздатковий матеріал для проведення уроків народознавства. Створена колекція презентацій до всіх тем факультативного курсу «Народознавство» 5-8 кл.

   Розроблено план роботи кабінету на 2014-2015 н.р. Заплановано проведення заходів, що пов’язані з народними святами та традиціями протягом року.

   «Світлиця» може бути використана для проведення уроків народознавства, історії рідного краю, художньої культури, трудового навчання, у позакласній роботі – народознавчі свята, виховні заходи.

    Ласкаво просимо до нашої «Світлиці»!